Наведені тут результати стосуються допомоги по безробіттю II (Arbeitslosengeld II), у майбутньому ми також проаналізуємо допомогу населенню (Bürgergeld) та її результати.
- Яке значення має робота? Особи, які мають постійну роботу, краще інтегруються в суспільстві.
- Чого не вистачає в Hartz IV? Про рівень життя осіб, які отримують допомогу по безробіттю II (Arbeitslosengeld II).
- Погіршення стану здоров’я через безробіття? Як впорядковується здоров’я людей по відношенню до SGB II?
- Хто боїться втратити роботу? відмінності за віком
Яке значення має робота? Особи, які мають постійну роботу, краще інтегруються в суспільстві.
Особи, які мають роботу, беруть більш активну участь у суспільному житті. Бо робота – це не лише заробітна платня, а також соціальні контакти, наприклад, у компанії чи спілкування з клієнтами. Як наслідок, безробітні часто не відчувають себе настільки добре інтегрованими в суспільство, як працевлаштовані.
Відповіді респондентів за шкалою від 1 (я відчуваю себе виключеним) до 10 (я відчуваю себе належним), середні значення.
категорія | величина |
Підприємці | 8,1 |
працівники з безстроковими контрактами | 7,9 |
працівники з безстроковими контрактами | 7,6 |
позаштатні працівники | 7,0 |
Безробітні | 6,2 |
Працевлаштування надає багатьом колишнім безробітним більше відчуття причетності – однак від того, наскільки добре інтегрованими вони почуваються, сильно залежить від майбутніх кар’єрних перспектив. Оскільки навіть люди, які не мають постійної роботи, працівники зі строковим контрактом або позаштатні працівники, часто мають відчуття, що вони не зовсім належні.
Останні, зокрема, зазвичай погано оплачуються і часто не знають, чи матимуть роботу в найближчі тижні чи місяці. Це підтверджує факт того, що перспективи майбутньої кар’єри мають значний вплив на те, чи почуваються люди інтегрованими в соціальне життя чи ні.
Чого не вистачає Hartz IV? Про рівень життя осіб, які отримують допомогу по безробіттю II (Arbeitslosengeld II).
Центральне питання нашого дослідження полягає в тому, чи вистачає допомоги по безробіттю II для забезпечення належного рівня життя. Досліджень на цю тему не вистачає, оскільки більшість з них вивчають лише наявний дохід респондентів. У цьому дослідженні ми використовуємо інший підхід, який вивчає все те, чим насправді володіють респонденти та що саме вони можуть собі дозволити, незалежно від того, чи фінансують вони ці речі за рахунок доходу, заощаджень щось було придане ще до того, як вони почали отримувати допомогу по безробіттю. Для цього ми надали всім домогосподарствам у нашому дослідженні список із 22 різних товарів і запитали їх, які з них присутні в їхньому житті, а які вони не можуть собі дозволити.
Дослідження показало, що базові потреби, такі як щоденне гаряче харчування та квартира без сирих стін із внутрішнім туалетом та окремою ванною кімнатою, закриті у більшості осіб, які отримують допомогу по безробіттю II, тобто наявний дуже незначний дефіцит бюджетного забезпечення.
Однак безробітні, які отримають допомогу для оплати житла, не можуть дозволити собі деякі товари значно частіше за решту населення . Наприклад, більше десяти відсотків з фінансових причин не можуть дозволити собі достатню житлову площу. Ще більша різниця в тих сферах, де не йдеться про базові потреби, а більше про повсякденне життя та дозвілля. В цих сферах життєвий стандарт респондентів значно обмежений, особливо в сфері культурного життя. Більше половини опитаних зазначили, що вони не можуть дозволити собі щомісяця ходити до ресторану; при чому в решти населення це не доступно близько 10 відсоткам опитаних.
Відповіді опитаних, частки у відсотках.
Товар або послуга | Особи, які отримують допомогу по безробіттю IІ | Особи, які не отримують допомогу по безробіттю IІ |
Щомісяця відкладати фіксовану суму | 75,9 | 15,0 |
Щорічна тижнева відпустка | 71,4 | 10,3 |
Заміна меблів | 63,5 | 10,6 |
Можливість кожного місяця ходити до ресторану | 54,2 | 11,2 |
Можливість кожного місяця відвідувати кіно/концерт/театр | 43,9 | 6,9 |
Самостійна оплата неочікуваних витрат | 42,5 | 5,3 |
Автомобіль | 41,2 | 6,3 |
Додаткові медичні послуги | 31,7 | 4,0 |
Час від часу новий одяг | 28,2 | 4,6 |
Комп’ютер з підключенням до мережі Інтернет | 24,0 | 1,6 |
Кожного місяця запрошувати друзів на обід | 22,0 | 3,7 |
Достатня житлова площа | 12,5 | 1,3 |
Сад, балкон або тераса | 8,8 | 1,3 |
Достатня кількість зимового одягу | 6,7 | 0,5 |
Без сирих стін у будинку | 3,4 | 0,6 |
Пральна машина | 3,1 | 0,3 |
Телевізор | 2,6 | 0,2 |
Своєчасно оплачувати газ, воду, світло | 2,4 | 0,2 |
Своєчасно сплачувати орендну плату | 2,3 | 0,5 |
Щоденне тепле харчування | 1,4 | 0,3 |
Окрема ванна в квартирі | 1,0 | 0,2 |
Внутрішній туалет | 0,5 | 0,1 |
Погіршення стану здоров’я через безробіття? Як впорядковується здоров’я людей по відношенню до SGB II?
Близько семи відсотків усіх працездатних людей у Німеччині отримують так звану допомогу Hartz IV, або державну соціальну допомогу. Через те, що не можуть знайти роботу або через те, що не заробляють достатньо, щоб прогодувати себе і свою сім’ю. Друга група — це так звані «доплатники», яким доводиться збільшувати свій дохід за рахунок додаткових доплат. Окрім фінансових обмежень, отримання Hartz IV або державної соціальної допомоги, може бути пов’язане з іншими проблемами, що підтверджується аналізом стану здоров’я цієї групи людей.
Опитування «Якість життя та соціальне забезпечення» можна використовувати для аналізу того, наскільки стан здоров’я людей, які працюють і не отримують додаткових виплат відрізняється від тих, хто отримує додаткові виплати або є безробітними. Хоча отримувачі доплат повідомляють про дещо кращий стан здоров’я, ніж безробітні, але відміна від тих, хто працює, залишається дуже помітною. Люди, які працюють, набагато краще себе почувають, ніж ті, хто отримує допомогу по безробіттю II (Arbeitslosengeld II) або державну соціальну допомогу (Bürgergeld).
Твердження респондентів за шкалою від 0 (зовсім не задоволений) до 10 (повністю задоволений), середні значення.
Група осіб | значення |
Безробітні одержувачі допомоги по безробіттю II | 6,2 |
Особи з низьким заробітком, які отримують допомогу по безробіттю II | 6,4 |
Працевлаштовані | 7,2 |
Ці відмінності можуть мати різні причини. З одного боку, при багатьох хворобах, звичайно, важче знайти нову роботу. Наприклад, людина з хворою спиною більше не може виконувати важку фізичну роботу. Іншою причиною може бути те, що працівники, які багато хворіють, втрачають роботу частіше, ніж ті, хто майже ніколи не буває на лікарняному. Крім того, безробіття може сприяти погіршенню стану здоров’я. Наприклад, турботи про гроші можуть призвести до розладу психічного здоров’я. Крім того, робота надає більше переваг, ніж просто дохід. Робота структурує розпорядок дня та забезпечує щоденні зустрічі з людьми поза власним домом. Це також призводить до регулярних фізичних навантажень – навіть якщо це лише дорога на роботу. Втрата цієї рутини через безробіття може негативно позначитися на здоров’ї.
Як ще можна пояснити, що все ще існує різниця між безробітними та працевлаштованими, коли йдеться про людей, які отримують допомогу по безробіттю II? Звичайно, не кожна робота має згадані вище переваги. Робота, яка не приносить достатньо засобів до існування, сприймається як менш значима і може супроводжуватися сильним тиском і стресом.
Хто боїться втратити роботу? відмінності за віком
Ринок праці суттєво змінився за останні кілька десятиліть. Хоча сьогодні більшість працівників все ще працюють за безстроковими контрактами, з 1980-х років значно поширилися інші форми зайнятості. Однією з тенденцій на ринку праці є збільшення тимчасової роботи: на відміну від початку 1990-х років, зараз більше людей отримують строкові контракти або тимчасову роботу. У першу чергу молоді співробітники мають менше шансів отримати постійну посаду на початку свого трудового життя, ніж раніше. Такі форми працевлаштування можуть сприяти тому, що працівники сприймають своє професійне майбутнє як невизначене.
Інформація від респондентів, частки у відсотках.
Вікові групи | Частки у відсотках |
15-24 роки | 5,2 |
25-34 роки | 14,2 |
35-44 роки | 12,8 |
45-54 років | 17,7 |
55-64 років | 12,1 |
Разом | 14,1 |
Побоювання втратити роботу залежить від віку людей. У 2019 році близько 14 відсотків опитаних працівників заявили, що вони «дещо стурбовані» або «дуже стурбовані» можливістю втрати роботи. У вікових відмінностях ми бачимо, що молоді працівники у віковій групі до 24 років рідко бояться втратити роботу: хоча близько 5 відсотків опитаних у цій віковій групі дещо або дуже стурбовані можливістю втратити роботу, ця частка зростає в наступних вікових групах. Найбільше хвилюються люди віком від 45 до 54 років: майже п’ята частина з них боїться втратити роботу. З іншого боку, у віковій групі від 55 до 64 років частка тих, хто турбується про свою роботу, знову нижча і становить дванадцять відсотків.
Молоді співробітники менше турбуються про своє професійне майбутнє, ніж працівники середнього віку. На перший погляд, це дивно, оскільки трудові відносини молодих працівників частіше обмежені, а отже, насправді менш безпечні. Однак те, як працівники сприймають свою професійну ситуацію, також залежить від багатьох інших факторів. Наприклад, молоді люди оцінюють свої шанси на ринку праці як кращі.
Інформація від респондентів, частки у відсотках.
Вікова група | Частка у відсотках |
15-24 роки | 15,6 |
25-34 роки | 34,9 |
35-44 роки | 37,7 |
45-54 років | 50,1 |
55-64 років | 60,8 |
Разом | 45,0 |
Респондентів нашого дослідження запитали, наскільки важко їм було б знайти роботу, рівноцінну тій, на якій вони зараз працюють. Майже половина працівників припустили, що їм буде «досить важко» або «дуже важко» знайти подібну роботу. Літні працівники вважають свої шанси гіршими, ніж молодші: у той час як 60 відсотків працівників віком від 55 до 64 років очікували труднощів під час пошуку подібної роботи, це стосується трохи менше третини працівників у віці від 15 до 24 років.